Нова адреса

Блог “Менеджмент в сфері IT” знаходиться за новою адресою:

uamanager.org.ua

Білл Гейтс: людина, яка змінила світ!

28 жовтня, людині чиє ім’я знають навіть віддалені від IT люди, виповнилося 55 років.

Ім’я Білл Гейтс, найчастіше викликає у людей дуже неоднозначні емоції, одні вважають його творцем «корпорації зла», інші вважають, що він зробив величезний внесок у розвиток ринку операційних систем та індустрії програмного забезпечення загалом. Мабуть найголовнішою заслугою Білла є його бажання популяризувати комп’ютер. Він був твердо впевнений у тому, що персональний комп’ютер стане незамінним на кожному робочому місці і в кожному будинку і як ми бачимо, не помилився.

Але яким же чином було досягнене визнання у всьому світі?

Упертий геній

Білл Гейтс народився 28 жовтня 1955 року в Сіетлі, штат Вашингтон, США. Він був первістком і єдиним сином у родині відомого юриста.

Цей скромний, навіть сором’язливий і злегка безглуздий хлопчина мріяв стати професором математики й був зовсім не схожий на батька – високого красеня та успішного адвоката. Незважаючи на унікальні здібності в математиці і логіці, Білл Гейтс не виявляв лідерських здібностей, властивих його батькам. Вони й припустити не могли, що їх синочок стане справжньою “акулою” світового бізнесу.
Початкову освіту Білл Гейтс отримав в загальноосвітній школі Сіетла, але в 12 років його перевели в приватну Lakeside School.

Від народження Гейтс володів трьома талантами: блискуча пам’ять (прочитавши тристорінковий текст один раз, він міг переказати його напам’ять), математичні здібності і … осляча впертість. Будучи дитиною, Білл постійно сперечався з батьками. Коли у «предків» закінчувались аргументи, вони звернулися за допомогою до психолога. Після року лікування психолог холодно відрапортував їм: «Вам залишається тільки пристосуватися, бо ви втратите час, намагаючись перемогти його». З цього дня близькі поступилися Біллу, зрозумівши, що в їх сім’ї росте Особистість.

Білл Гейтс самостійно вивчав мову програмування BASIC – за підручником. Інтереси Білла повністю поділяв Пол Аллен (Paul Allen) – його найкращий друг. Перша програма Гейтса, створена ним у 8 класі, займалася конвертуванням чисел з однієї математичної бази в іншу. Другою програмою Білла була гра в «хрестики – нулики». Трохи пізніше Гейтсом була створена стратегічна комп’ютерна гра, мета якої була – досягнення контролю над усією планетою.

У дев’ятому класі, згідно з результатами математичного тестування, він був одним з кращих учнів країни. А вже через рік Білл Гейтс ділиться своїми великими знаннями в області комп’ютерів і програмного забезпечення з усіма охочими, викладаючи комп’ютерні навички. Свій перший заробіток, в розмірі 4 200 доларів, Біл отримав за створену ним програму, що відповідає за складання розкладу занять у школі.

Будучи ще учнем, Вільям Гейтс, разом зі своїми близькими друзями Полом Алленом і Кентом Евансом (Kent Evans) засновує фірму Lakeside Programmers Group. Першим замовленням новоспеченої фірми було створення програми розрахунку заробітної плати. Саме в цей момент між Біллом і Аленом виникає перший конфлікт. У результаті – Гейтс виявляє своє лідерство і встановлює свою першість у спільних справах.

Гейтсом, Алленом і Евансом була також створена фірма Traf-O-Data, яка займалася аналізом дорожнього руху в місті та складанням спеціальних графіків. Дохід від проекту становив 20 000 доларів.

Заробивши перші двадцять тисяч доларів, він перестав ходити до школи і запропонував дирекції зараховувати його комп’ютерні програми як курсові роботи. Вчителі розуміли: учень, здатний розробити програму для комп’ютера, – талановитий учень, і надали йому повну свободу дій. Так що найбагатша людина на планеті не має повноцінного середньої та вищої освіти.

У сімнадцять років Вільям Гейтс пише програмний пакет з розподілу енергії Бонневільської греблі. За свою роботу він отримує 30 000 доларів.

Білл Гейтс був просто одержимий комп’ютером, він програмував у вихідні, пропускав інші заняття, проводячи за програмуванням разом з другом Полом Алленом по 20-30 годин на тиждень. Білл Гейтс мав погані оцінки з гуманітарних предметів, але був відмінником у математиці.

«Ледар», який створив Microsoft

У 1973 році Білл Гейтс вступає до Гарварду для продовження навчання. Паралельно навчанню, разом з Алленом, він вивчає мову комп’ютерного програмування і займається створенням версій мови BASIC для перших ПК. До речі, саме в Гарварді Білл знайомиться зі своїм майбутнім наступником на посаді генерального директора Microsoft, Стівеном Балмером . Але вже через два роки він полишив навчання заради занять програмуванням і був відрахований.

У 1975-му Гейтс спільно з Полом Алленом засновують компанію Micro-Soft. Білл Гейтс і Аллен запропонували фірмі MITS написати їм програмне забезпечення (версію BASIC) для їх комп’ютера Altair 8800. Це був перший замовлення майбутнього софтверного гіганта.

Перші п’ять замовників Microsoft збанкрутували, але хлопці не впадала у відчай. Лише через чотири роки наполеглива праця і успіх зійшлися – в 1979 році компанії надійшла пропозиція від IBM створити операційну систему для першого в світі персонального комп’ютера. Білл Гейтс придбав систему QDOS за 50 тис. доларів, змінив назву на MS-DOS і продав ліцензію IBM.

Виручені кошти дозволили Microsoft працювати протягом кількох років. Презентація нового комп’ютера IBM з програмним забезпеченням Microsoft створила справжню сенсацію на ринку. Багато компаній почали звертатися до Microsoft за ліцензією.

Microsoft продовжував захоплювати світовий ринок, випустивши програми Microsoft Word та Microsoft Excel. Завдяки компанії Corbis, що входила до корпорації Microsoft, Білл Гейтс отримав величезну фото-картотеку Беттмана та інших фотографів. Фотографії використовувалися для розсилки в технотронному вигляді.

У 1986 році Вільям Генрі Гейтс стає мільярдером (на той час йому був 31 рік), а компанія Microsoft – акціонерним товариством відкритого типу. Наступного року Microsoft випустила у світ першу версію Windows, і вже в 1993 році загальний обсяг продажів Windows на місяць перевищив один мільйон.

У 1995 році з’явилася Windows95, і за два тижні були продані сім мільйонів копій.

Програмне забезпечення Microsoft стало настільки широко використовуваним, що компанія потрапила в поле зору американського антимонопольного комітету, який кілька разів намагався ініціювати справу щодо примусового знищення монополії Білла Гейтса. Але результат був марним.
У 1995 році політика Microsoft була змінена докорінно – основний акцент став робитися на інтернет.

У 1994 році Білл Гейтс одружився на Мелінді Френч (менеджер Microsoft) від якої у нього народилися троє дітей – донька Дженніфер в 1996 році, син Рорі в 1999 та ще одна донька Фібі в 2002 році. Цікаво факт, що за умовами шлюбного договору, Білл Гейтс зобов’язується виплачувати $ 10 млн. за кожну їх спільну дитину.

Журнал «Піпл» вважає Гейтса втіленням істинного підприємця-інноватора. Він говорить: «Гейтс у сфері програмування означає стільки ж, скільки Едісон у створенні електричної лампочки: частково інноватор, частково підприємець, частково торговець, але незмінний геній». «Плейбой», до всіх якостей Гейтсу, в 1991 році додав історію, в якій «Майкрософт» згадується як рятівник індустрії програмування. «Роль DOS як уніфікованого компонента більшості ПК, допомогла зміцнити позиції США в якості епіцентру світової програмної індустрії».

Благодійність Білла Гейтса і вкладення в інновації

У 2008 році Гейтс покинув пост президента корпорації Microsoft і залишив крісло головного виконавчого директора. Обидві посади зайняв Стів Балмер.

Зараз Гейтс активно займається благодійністю, керуючи благодійним Фондом Білла і Мелінди Гейтс та інвестиціями в нові технології. Білл Гейтс все ще залишається найбільшим акціонером компанії Microsoft – йому належить 8,7% акцій.

Дивак на ім’я Білл

А де ж його однокурсники, які блискуче закінчили Гарвард і не розуміли «дивака Білла», який день і ніч проводив за комп’ютером? Стали звичайними службовцями, працівниками середньої ланки. Щоранку вони піднімаються від звуку будильника і з небажанням їдуть на роботу.

Тим часом людина, яка однією з перших зуміла зрозуміти, що комп’ютеризація – одна з великих революцій, не зупиняється на досягнутому. Геній інформатики не розучився мріяти. Він вже майже реалізував мету, позначену ним у самому початку шляху: «комп’ютер – на кожен робочий стіл, в кожен дім», зробивши це досягнення техніки доступним для всіх.

Не всім дано уміння творчо мислити, приймати нестандартні рішення і просто мріяти…

Матеріал:

• Частный Корреспондент
• Men’s Cult
• МГСУ
• BizCenter
• Microsoft
• World Interesting Facts
• The Sydney Morning Herald

Texai – робот для віртуальної присутності

Відеозв’язок вже не є новинкою для нас. Враховуючи переваги такої технології, кількість користувачів постійно зростає. Хоча інколи можливостей не достатньо для задоволення потреб великих компаній. Коли представники однієї компанії працюють на відстані близько 2000 миль один від одного, необхідні більш ефективні методи взаємодії та співрпраці протягом дня. Тому компанія Willow Garage вірішила втілити мрії деяких наукових фантастів, створивши прототип робота “Texas One.”

Willow Garage створила 25 прототипів Texai для альфа-тестування і досліджень на певних експериментальних ділянках.

Справжній екземпляр робота Texai у дії ми можемо побачити у відомому американському серіалі «Теорія великого вибуху» (The Big Bang Theory – серіал розповідає про життя чотирьох молодих вчених). В 2 серії 4-го сезону один із головних герої, Шелдон Купер, вирішив ізолювати себе від небезпечного зовнішнього світу, відправивши замість себе на роботу проксі-робота Texai. А ось і сам уривок із серіалу (якщо відеозапис не відтворюється, потрібно клацнути на відео для переходу на сайт youtube):

Доречі, рекомендую також переглянути інші серії «Теорія великого вибуху» (The Big Bang Theory). Особисто я не пропускаю жодної з них 🙂

Шлях росту в ІТ

Дуже часто в менеджерів-початківців (і навіть в досвідчених керівників) виникають наступні запитання:

• Чим займаються менеджери в ІТ?
• Які бувають типи ІТ-компаній?
• Що очікують від менеджерів керівники відділів, керівництво компанії або підлеглі?
• Які проблеми чекають менеджера-початківця?
• Які якості допомагають людині стати керівником та як ці якості розвинути?
• Яким типом людей доведеться керувати?
• Які обрати шляхи зростання  в вітчизняній ІТ-індустрії?
• Що потрібно робити, щоб стати першокласним менеджером?

На деякі з вищепоставлених запитань можна знайти відповідь на майндмеп карті, яка була створена слухачами тренінгів, які проводять Слава Панкратов та Олександр Орлов (на карту необхідно натиснути, щоб відкрити у повному розмірі):

QR-код = Like ?

За останні декілька місяців кнопки вигляду заполонили маже всі простори всесвітньої мережі. Користуватися функцією досить легко – потрібно лише натиснути на , адже саме цим і займаються користувачі весь час. Така проста функція надає можливість без додаткових зусиль ділитись інформацією та вподобаннями. Виникає запитання: але що робити, коли, наприклад, прогулюючись містом я побачив щось цікаве у вітрині магазину, журналі, або мені сподобалась річ, яку я тримаю у руках?

До недавнього часу, доводилось всі емоції зберігати у собі або поспішати додому, щоб поділись ними із друзями. Так було раніше… Але цього мало: тепер кнопки  можна зустріти навіть на вулицях. Незабаром буде можливість «відмітити» річ на Facebook просто прогулюючись у реальному світі шляхом сканування мобільним телефоном QR-кодів.

Новий сервіс, який називається Likify, було створено бельгійською компанією Boondoggle Lifelabs. Він дозволяє маркетологам дотавати QR-коди до продукції або речей, а потім повязати QR-коди із функцією для Facebook. Тобто, сканування коду буде рівноцінним натиску на кнопку .

Наприклад, компанія “Nike” у Бельгії, вже використовує коди для просування власного взуття.

Нова можливість подобається як інженерам, так і різним компаніям, оскільки QR-коди дозволяють пов’язати реальний світ та Інтернет несподіваним та цікавим шляхом.

Але чи насправді для споживачів потрібне сканування QR-кодів?

P.S. Програми для розпізнавання QR-кодів за допомогою смартфону:

• Blackberry

• Nokia

• Android

• iPhone

P.S.S Кожен бажаючий може зареєструватись на сайті та згенерувати QR-код для своєї сторінки. Після чого є можливість завантажити малюнок коду, або роздрукувати на папері і розмістити де завгодно. А ось і посилання на мій блог 🙂

Оригінальний текст

Що таке інтернет-планшет?

 

Інтернет-планшет (англ. Internet tablet або Web tablet – Веб-планшет, або Pad tablet – Pad-планшет (блокнотний планшет), або Web-pad – Веб-блокнот, або Surfpad – Веб-серфінг-блокнот) – тип планшетних комп’ютерів з діагоналлю екрана від 4 до 11 дюймів, які поєднують в собі кращі якості ноутбука і смартфона в одному пристрої. Інтернет-планшети, як правило, мають можливість бути постійно підключеним до мережі інтернет – через Wi-Fi або 3G/4G-з’єднання. Тому інтернет-планшети зручно використовувати для веб-серфінгу (перегляду веб-сайтів та веб-сторінок), запуску веб-додатків, і взаємодії з будь-якими веб-службами.
Для управління інтернет-планшетом, використовується сенсорний екран, взаємодія з яким здійснюється за допомогою пальців, без використання фізичної клавіатури і миші. Деякі сучасні інтернет-планшети дозволяють використовувати для управління програмами мультитач-жести.

Програма  “Технопарк” вирішила розібратись в понятті  “інтернет-планшети” і спрогнозувати подальший розвиток цього гаджету.

Марк Шаттлворт – творець UBUNTU

Жодна історія створення Ubuntu не може бути повною без історії свого засновника – Марка Шаттлворта.

Марк Шаттлворт народився в 1973-му році, в місті Велком провінції Фрі-стейт, ПАР. Він відвідував авторитетний коледж Diocesan і отримав докторський ступінь у галузі фінансів та інформаційних систем в Університеті Кейп-Тауна. У цей період Марк був дуже захоплювався комп’ютером і став активним учасником спільноти Open Source. Також він брав участь у проектах Apache і Debian, і був першою людиною, яка завантажила веб-сервер Apache  (ймовірно найбільш важливий серверний додаток для платформи GNU / Linux, в архіві проекту Debian).

Побачивши можливості і потенціал інтернету, Шаттлворт заснував у своєму гаражі центр сертифікації і компанію з інтернет-безпеки, яку назвав Thawte. За кілька років він виростив Thawte в другій за величиною центр сертифікації в усьому інтернеті, поступившись лише компанії Verisign. До речі, продукти і сервіси Thawte були побудовані і обслуговувалися вільним програмним забезпеченням. У грудні 1999-го, Шаттлворт продав Thawte компанії Verisign за суму, яка не розголошується, але яка, за чутками, склала близько декількох сотень мільйонів американських доларів.

У своєму молодому віці Шаттлворт міг би насолоджуватися життям, але замість цього, він вирішив реалізувати свою заповітну мрію – відправитися в космічну подорож. Після оплати порядку 20 мільйонів доларів російській космічній програмі і присвятивши близько року на підготовку, включаючи вивчення російської мови і тренування в Зоряному містечку, Шаттлворт реалізував мрію в якості цивільного космонавта на борту російського Союзу TM-34. Шаттлворт провів 2 дні в ракеті Союз і 8 днів на Міжнародній Космічній Станції, де брав участь в експериментах, присвячених вивченню СНІДу і геному. На початку травня 2002-го, Марк Шаттлворт повернувся на Землю.

У 2001-му, Шаттлворт заснував Фонд Шаттлворт (Shuttleworth Foundation, TSF), некомерційну організацію, розташовану в Південній Африці. Фонд був заснований для фінансування, розробки і впровадження інновацій в галузі освіти. Зрозуміло, в якості засобів, за допомогою яких TSF намагався досягти своїх цілей, застосовувалося і вільне програмне забезпечення. У рамках цих проектів, організація стала одним із чільних прихильників ВПЗ в Південній Африці і у світі загалом. У галузі венчурного капіталу, Шаттлворт сприяв науковим дослідженням, розробкам і підприємництву в Південній Африці зі стратегічними внесенням капіталу у стартапи через нову фірму венчурного капіталу, названу HBD, що означає «Here Be Dragons» («Тут Дракони»). У цей період, Шаттлворт був зайнятий мозковими штурмами для свого наступного великого проекту, який в кінцевому рахунку стане Ubuntu.

Ніякого недоліку в проектах, які намагалися об’єднати GNU, Linux та інші шматочки відкритого і вільного ПЗ в акуратну, працездатну і доброзичливу для користувача оболонку, не було. Марк Шаттлворт, як і більшість інших людей, вірив у те, що філософські і прагматичні вигоди від використання вільного програмного забезпечення визначать курс подальшого успіху. Тим не менш, жодна існуюча пропозиція не була особливо вражаючою.Чогось бракувало в кожній з них. Але Шаттлворт побачив у цьому перспективу.

Шаттлворт, як і безліч інших технарів, був великим фанатом проекту Debian. Однак, існувало безліч речей в Debian, які не збігалися з його баченням ідеальної ОС. Деякий час Шаттлворт розглядав можливість стати лідером проекту Debian для реформування проекту зсередини. Але пізніше стало зрозуміло, що краще рішення не полягає в тому, щоб працювати всередині проекту Debian, який у багатьох ситуаціях мав вагомі причини залишатися на тому шляху, яким він розвивався. Замість цього Марк вирішив побудувати новий проект, який би працював у симбіозі з Debian, для створення нової, кращої системи GNU / Linux.

Для початку цього проекту, в квітні 2004-го, Шаттлворт запросив невелику кількість розробників Debian, яких знав особисто, у свою квартиру в Лондоні. Саме на цьому засіданні, була закладена основа проекту Ubuntu. Під час зборів, команда, яка згодом виросла в ядро розробників Ubuntu, склала список ідей, які вона хотіла б бачити у своїй ідеальній ОС. Зараз цей список знайомий для більшості користувачів Ubuntu:

• Передбачувані і часті цикли релізів;
• Напрямок на локалізацію та доступність;
• Напрямок на простоту використання і доброзичливість до користувача;
• Вибір мови Python в ролі єдиної мови програмування, за допомогою якого вся система може бути побудована і розширена;
• Новий набір інструментів, побудований навколо процесу розробки дистрибутиву, який дозволив би розробникам взаємодіяти з екосистемою різних проектів і який дозволив би отримувати максимальну віддачу від користувачів.

У групі було зрозуміло, що спершу потрібно діяти, тому не було ніяких публічних заяв або прес-релізів. Замість цього, група встановила собі дедлайн у 6 місяців. Шаттлворт погодився профінансувати роботу і оплачувати розробникам повний робочий день. Після шести місяців, вони оголосять про проект і нададуть перші плоди своєї роботи. Вони також склали список цілей, яких хотіли б досягти у встановлені терміни, і призначили відповідальних осіб.

Що означає «Ubuntu»?

«Бородавочники», саме так вони самі себе називали, були відмінною командою, мали набір чітких цілей та ідеї про те, як досягти більшості з них. З іншого боку, у команди не було назви для свого проекту. Шаттлворт дуже наполягав на тому, щоб назвати проект «Ubuntu».

Ubuntu – це концепція і термін з декількох південноафриканських мов, включаючи зулу і коса. Визначення «ubuntu» складно перекласти на українську, але в загальних рисах це означає «людяність по відношенню до інших» або «я є, тому-що ми є». Деякі описують ubuntu як «віра у вселенську силу, яка пов’язує все людство».

Слово Ubuntu виявилося терміном, який повністю висловлював те, звідки прийшов проект, куди він іде і яким чином планує це зробити. Назва була ідеальною і вона остаточно закріпилася.

Створення Canonical

Щоб платити основним розробникам за роботу над Ubuntu, Шаттлворт знадобилося створити компанію. Він хотів зібрати найкращих людей для роботи з глобальними opensource-спільнотами. Ці спільноти не знають національних і географічних кордонів. Замість того, щоб переміщати кожного працівника в якесь одне місце або офіс, Шаттлворт прийняв рішення об’єднати їх у «віртуальну компанію». Хоча у такого рішення були очевидні недоліки у вигляді великої затримки і низької пропускної здатності з’єднання, різних часових зон і багато чого іншого, це також обіцяло вигоду в конкретному контексті проекту. Розподілена природа співробітників означала, що нова компанія може наймати осіб, не вимагаючи їхнього переїзду в нову країну. Кожен співробітник компанії міг використовувати IRC, поштову розсилку і різноманітні онлайн-комунікації для того, щоб працювати. У перший рік існування, приміщення, яке було схоже на офіс – це була особиста квартира Шаттлворта в Лондоні.

З часом, компанія розрослася і отримала назву Canonical. Назва відповідала оптимістичним прогнозам – стати канонічним місцем підтримки вільного програмного забезпечення, зокрема Ubuntu. І це також поширене слово в сленгу програмістів. Важливо зауважити, що на відміну від монополії, бути канонічним не означає ексклюзивне право на що-небудь. Інші компанії будуть підтримувати Ubuntu і розробляти операційні системи на її основі. Але поки Canonical робить найважливішу роботу, її роль буде залишатися центральною.

Оригінальний текст